Людське суспільство ніколи не було статичним, воно завжди перебувало в постійному розвитку. Розвиток суспільства почалося ще в давнину і триває в наші дні. У якісь моменти історії суспільство розвивалося сильно, в якихось абсолютно непомітно. Дуже важливим етапом для розвитку суспільства стала промислова революція XVIII – XIX століття. Під час промислової революції відбувся перехід від ручної праці до машинного і з’явилися парові двигуни.
Промислова революція вплинула не тільки на повсякденне життя суспільства, а й на науку. Наприклад, після появи парових машин і механізмів, у фізиці з’явився певний розділ – термодинаміка. Термодинаміка намагалася з точки зору фізики пояснити роботу теплових машин. Тоді ж з’явився закон збереження енергії, який стали називати першим законам термодинаміки.
Двигун, який знаходиться в паровій машині, отримав назву вічного двигуна першого роду. Але людям цього було мало і вони стали замислюватися про те, щоб створити вічний двигун, який ніколи не буде переривати свою роботу. Ця мрія жила в умах людей аж до початку XX століття, поки багато вчених-фізиків один за одним не довели неможливість створення вічного двигуна.
Так чому ж не можна створити вічний двигун?
Для того, щоб зробити вічний двигун другого порядку, треба дотримати безліч вимог, серед яких:
- Відсутність частин двигуна, що труться між собою. Рухомі частини не повинні торкатися один одного. Адже при торканні виникає тертя і двигун втратить свою енергію. Поверхня частин повинна бути абсолютно гладкою, а це неможливо так як ре буває повністю гладких речей. До того ж, якщо деталі будуть гладкі, то вони не будуть створювати тепло і двигун буде втрачати енергію.
- Машина повинна буде працювати в безповітряному просторі. Якщо двигун буде не в вакуумі, то після тертя з повітрям двигун втратить енергію.
- Двигун повинен буде діяти абсолютно безшумно, так як наявність звуку теж впливає на втрату енергії.
Таким чином, можна зробити висновок про те, що закони фізики, на яких тримається весь світ, не сприяє створенню вічного двигуна. До того ж, в житті не буває нічого вічного, все матеріали зношуються. Вічної не є навіть всесвіт, тому що і їй коли-небудь прийде кінець. До того ж, в 1918 році фізик Емма Нетер, сформулювала теорему про те, що вічні величини є тільки в симетричному світі. А сучасний світ не симетричний.