0

Чому не можна грати в карти?

З безлічі ігор, в які грають люди, карти завжди займали особливе місце. По-перше, тому, що на них ворожать. Інтерес до майбутнього невичерпний, і у багатьох при вигляді колоди карт з’являється бажання “розкинути” їх, щоб спробувати долю. Так, пасьянси, косинки і інші подібні ігри навіть стали елементами ігор комп’ютерних. Це свідчить про високу затребуваність такого роду розваг.

Такі різні карти.

Крім пізнавальних, у карт є ще гральна функція. Наприклад, нікому не соромно за дружньої зустрічі “перекинутися в карти”. Певне тому карткові ігри, починаючи з найпростіших, широко відомі багатьом, включаючи дітей і активно використовуються в цілях розваги. Але не тільки ці цілі переслідують деякі гравці, вміло розігріваючи у інших інтерес до гри.

Православ’я свідчить: не можна!

Самі карти, як такі – всього лише набір певних картинок. Завдати якої-небудь шкоди вони просто не в змозі. Емоційне забарвлення привносять люди, які використовують їх в своїх цілях. Безневинна розвага може привести до неабияким проблем. І виною цьому емоція, яка називається азартом.

Фото на тему «Чому не можна грати в карти?»

  • По-перше, саме азарт є причиною заборони гри в карти в православної релігії. Якщо прибрати в сторону всі дурниці щодо символіки, що виражає хрести, цвяхи, піки і губки у здатних притягти за вуха що завгодно до чого завгодно, то з азартом це справа не пройде. Азарт у грі – це те, що реально відволікає віруючих від служіння Господу, ведучи його інтереси далеко в сторону.
  • По-друге, для азартної людини однією грою справа ніколи не обмежується. Деякі індивіди здатні грати цілодобово безперервно в жадобі виграшу. Це призводить, як правило, до абсолютно протилежного результату. Гравець може забути про сім’ю, про їжу, навіть про своє людській подобі він може забути, що вже говорити про Бога.
  • По-третє, програвши цілий статок людина шукає хоч якусь матеріальну цінність. Бажання відігратися заганяє людину в ще більші проблеми і створюючи борги. Відомо, що азартна людина не здатна прислухатися до голосу розуму. Відтак для неї гра вже схожа на наркоманію, при цьому вона свято вірить, що коли-небудь відіграється за все. Тобто, знову ж таки, шукає дива далеко від бога.
  • По-четверте, крім іншого, карти є таким собі елементом неробства, порожнього проведення часу, яке не личить благочестивому християнину, весь вільний час зобов’язаного присвячувати богу. До речі, гра в карти вважається настільки неприйнятною для віруючого, що обов’язкова до внесення в перелік гріхів перед сповіддю.

Чи так вже погано?

Власне, сам азарт, як емоцію, не можна назвати негативною емоцією. Власне це емоція, притаманна змаганням, багато в чому моделює людство. Так, здорова конкуренція це теж наслідок азарту. Проте, якщо ця емоція починає проявлятися в бажанні моментальної наживи, то негативні наслідки не змусять себе довго чекати. І карти тут не причина і не наслідок, а просто один з інструментів. Саме тому вкрай не рекомендується грати в карткові ігри зі сторонніми, особливо, коли вони самі активно пропонують цю гру, тим більше – грати на матеріальні або які-небудь ще цінності. Але це з тим же успіхом можна віднести до абсолютно будь-яких ігор.

Грати … з розумом.

Якщо відкинути усі плітки, гра в карти це свого роду змагання на кмітливість, витримку і кмітливість. Але певні правила, які диктуються картковими іграми, перегляду не підлягають. І азарт в цій грі може бути покараний так само, як і в будь-який інший. Необхідно тільки пам’ятати, що правила цих ігор визначаються не вами, і тому твердо знати, з ким і коли можна займатися цим, на перший погляд, безневинною розвагою.

Фото на тему «Чому не можна грати в карти?»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *