Сучасне життя диктує свої правила і порядки. Велика кількість техніки оточує і супроводжує нас скрізь, торкаючись всіх без винятку. Побутові роботи, такі як пилососи, пральні машини, усілякого роду кухонна та промислова техніка покликана для полегшення ручної праці людини. Крім того, існує величезна кількість техніки розважальної, зараз складно уявити сім’ю навіть без комп’ютера, не кажучи вже про інші технічні досягнення, наприклад, телевізорах.
Телевізор – мета, або засіб?
Телевізор давно і міцно увійшов в наше життя. Причому привабливий він не тільки, як засіб отримання інформації, але в першу чергу, як розважальна іграшка, часто здатна для багатьох замінити живе спілкування. Щоденні сімейні перегляди різних передач, ток-шоу або фільмів – рядове явище, яким вже нікого не здивуєш. Ті ж люди, які стверджують, що телевізор не дивляться, теж недалеко пішли, так як в подібних випадках мається на увазі, що для отримання непотрібної інформації вони користуються іншим приладом, а просто сидять в інтернеті.
Дітям дивитися – не передивитися.
Не дивно, що до телевізора людина звикає з дитинства. Спочатку малюка привертають рухомі картинки, яскраві кольори, музика. У міру дорослішання перегляд передач стає більш усвідомленим, дитина вже може вибирати те, що подобається, спочатку в більшості випадків це мультфільми, потім якісь дитячі передачі, і в кінці кінців дитина із захватом дивиться разом зі старшими передачі дорослі. Добре це чи погано?
Чим може обернутися така любов до телевізора?
- У міру того, як телевізор з розкоші став необхідним атрибутом кожного будинку, не вщухають суперечки про шкоду надмірного захоплення їм, особливо для маленьких дітей. Крім втоми і перенапруги очей під час тривалого перегляду рухомих картинок, страждає емоційна сфера. Дитина звикає бачити готові, розжовані і люб’язно надані зображення і рецепти “на всі випадки життя”, через що сходить нанівець тяга до творчості, зупиняється розвиток уяви, адже набагато простіше користуватися готовими шаблонами, ніж реально щось винаходити самому.
- Крім того, телевізор сприяє падінню концентрації уваги. Малюнки миттєво змінюють один одного, уривчасті слова, вигуки, що не несуть ніякого смислового навантаження фрази, особливо під час реклами, сприяють розвитку у дитини так званого частотного мислення, де велика кількість інформації, що надходить повністю нівелюється нездатністю до її аналізу, осмислення, так як на це просто не вистачає часу за низкою миготіння кадрів. Пропадає здатність зосередження на чомусь одному, зникає посидючість. В особливо важких випадках це призводить до синдрому дефіциту уваги, так поширеній останнім часом.
- Як не дивно, страждають також мовні навички, хоча, здавалося б, дитина чує багато нових слів. Однак насправді повноцінний розвиток мови має на увазі обов’язкове спілкування, ділення одержаної інформацією з іншими, спільне її осмислення і запам’ятовування, чого при перегляді величезної кількості передач просто не відбувається.
Особливо шкідливий перегляд телевізора дитиною грудного віку, коли мова тільки починає зароджуватися, так як при постійно включеному телевізорі практично сходить нанівець мовний контакт з матір’ю, знижується надзвичайно важливе для дитини в цьому віці спілкування. Тому для дітей до року перегляд телевізора вкрай небажаний. А дитині до п’яти років не слід проводити в суспільстві телевізора більше півгодини.
Де закінчується не можна.
Втім, строго дозований перегляд відповідних віку передач не можна назвати шкідливим, якщо батьками проводиться не менш суворий відбір того, що дивиться малюк. Існує маса корисних, пізнавальних мультфільмів, навчальних і розвиваючих передач для дітей. Головне, не запускати цей процес і пам’ятати, що телевізор – не нянька, а інструмент, правильна настройка якого здатна багато дати своїй дитині можливість.