Щоб відповісти, на означене питання потрібно визначити, що означає слово «дякую». Отже, «спасибі» – це слово, яким хочуть висловити подяку за щось. Подяка за виявлену доброту, увагу або ж за надану послугу. Дослівний переклад «спасибі» – «Спаси Бог», ця фраза може відноситься до живих, вживати її за поминальним столом буде просто не доречним. Той, хто сказав «спасибі» на поминках ніби задоволений відсутністю людини.
Особливості поведінки на поминках
- Замість «дякую» на поминках має бути тиха і стримана присутність. Мовчання в даному випадку – це нормальне явище.
- Не можна дякувати за кутю. Адже кутя це обрядова поминальна страва. Сенс приготування і вживання цієї страви за поминальним столом зводиться до того, що зерна куті – це символ воскресіння, потрапляючи в землю вони перетворяться в живих рослин, так і покійний, похований за всіма церковними звичаями воскресне до вічного життя. Дякувати за кутю – це рівнозначно, що людина задоволена відсутністю людини.
- За поминальним столом не можна говорити «спасибі» людині, що подала якусь страву або налила у чарку поминання. Вважається, що зробивши це можна накликати на себе важкі хвороби.
Так уже склалося, що на поминках кажуть «спасибі» родичі померлого ритуальну службу за надані послуги.
Що слід і не слід робити?
Потрібно відзначити, що за поминальним столом потрібно бути стриманим і не поспішати дякувати всім. Люди різні, є занадто побожні, забобонні, зі своїми забобонами. Поберегти своє «спасибі», щоб не привертати їхню увагу, яке здатне накликати біду.
За поминальним столом потрібно вимовляти жалобну промову, але ніяк не слова подяки. Жалобну промову вимовляють не всі, а тільки близькі родичі, можуть друзі покійного. Триває вона недовго, до п’яти хвилин. Зміст її зводиться до озвучення хороших вчинків покійного, чому навчив, що встиг зробити.
На поминках не прийняло голосно сміятися, жартувати, голосно розмовляти. Сміх може бути лише тоді, коли з ініціативи родичів покійного згадують кумедні випадки з його життя.
Після закінчення обіду родичі покійного можуть роздавати прийшли з собою цукерки, печива, млинці. Від цього не нудно відмовлятися, а прийняти і роздати своїм рідним і знайомим, адже вважається, що чим більше людина згадає померлого, тим легше йому буде піднестися на небеса.
Йдучи, обов’язково прощаються з родичами покійного, висловлюють слова співчуття. «Спасибі» за поминальний обід не говорять. В якості підтримки можна зателефонувати або приїхати через кілька днів після похорону. Підтримати розмовою, справою.