Діти активно цікавляться навколишнім світом. Тому спроби дізнатися про нього більше, нерідко скоюють дії, які здатні викликати у батьків занепокоєння і тривогу. Мама або тато, бачачи, що малюк намагається залізти на високий стілець або близько підійти до включеної кухонній плиті, реагують майже завжди однаково. Вони кажуть дитині «не можна». Така реакція цілком зрозуміла: вона покликана уберегти дитину від дій, які можуть спричинити за собою шкоду його здоров’ю, бути небезпечними для маленької людини. Але психологи застерігають батьків: кажучи малюкові слово «не можна» – ви заважаєте йому повноцінно розвиватися.
Давайте дізнаємося в деталях – чому не можна говорити дитині «не можна».
Чому не можна говорити дитині «не можна»: як зловживання цим словом може позначитися на розвитку маленької людини
Чому ж не можна говорити дитині «не можна» і з якої причини це слово слід виключити з виховного процесу? Ось що говорять з цього приводу дитячі психологи:
- По-перше, часто вживане батьками «не можна» здатне викликати у дитини поступову втрату інтересу до навколишнього світу. Активний малюк знаходиться в постійному пошуку все нових об’єктів для вивчення. А цей пошук стимулює розвиток пам’яті, мислення, уваги, крім того – так у крихти з’являється мотивація до навчання. Якщо ж дитину захищати від контакту із зовнішнім світом і постійно говорити йому «не можна» при спробах вивчити черговий об’єкт – це призведе до того, що оточує поступово перестане цікавити маленького чоловічка. Діти, які постійно чули від батьків слово «не можна» у майбутньому відчувають труднощі при навчанні в школі. Вони не виявляють активності і інтересу на розвиваючих заняттях;
- По-друге, формування заниженої самооцінки. Чим частіше дитина чує необгрунтоване «не можна» – тим вище ризики, що в подальшому маленький чоловічок буде жити з постійною оглядкою на громадську думку і сумніватися у власних можливостях. Говорячи дитині «не можна», слід докладно пояснювати, з яких саме причин він повинен утриматися від тих чи інших дій. Інакше малюк буде сприймати батьківське «не можна», як – «у тебе нічого не вийде». Такі дітки можуть соромитися себе, своїх смакових переваг в музиці, одязі, боятися озвучити свою думку перед оточуючими;
- По-третє, придушення емоцій. Якщо дитині весь час вказують на те, що він повинен стримувати свої емоції і кажуть, що не можна плакати, кричати, висловлювати невдоволення і гнів, то малюк навчитися збирати цей негатив в собі, а не позбуватися від нього шляхом діалогу. У дорослому житті малюк, який часто чув не можна буде довго носити в собі образи, переживання, не признаючись в негативі навіть самому собі.
Що робити замість того, щоб говорити “не можна”?
Як бачите, наслідки частого вживання слова «не можна» можуть дуже негативно позначитися на розвитку і емоційному стані дитини. Тому бажано якомога рідше вживати його при спілкуванні з малюком і якщо у вас не виходить зовсім виключити слово «не можна» – детально пояснювати синові або дочці, чому найкраще уникати тих чи інших дій.
Найкраще якщо замість слова «не можна» ви будете використовувати інші слова – «гаряче», «обережно», «небезпечно». Так у дитини виробиться здорова реакція на можливу небезпеку від контакту з різними предметами навколишнього світу.
Ще один ключовий момент – кажучи дитині «не можна» не порушуйте самі встановлена заборона. Пам’ятайте, що найбільш зрозумілим прикладом для дітей завжди є не якісь там словесні пояснення, а поведінка батьків.