0

Чому не можна тримати книгу відкритою?

Раніше в кожній бібліотеці висіли правила, в них розповідали, як треба ставитися до книг дбайливо. Їх берегли, привласнювали їм номери для обліку. Потім тільки, на певний час, видавали читачам. Писали їх досить повільно. У народі вважалося великою ганьбою сторінки книг рвати, м’яти, перегортати брудними руками.

Кожен читач знав, що картинки з книг використовувати не можна. Розфарбовувати і виривати листи теж. Було великою невіглаством загинати куточки сторінок при читанні. З дитинства привчали малюків до дбайливого користування книгами. Вчили закладати закладки. І не дозволяли залишати книги відкритими.

Чому не можна тримати книгу відкритою?

Передбачалося, якщо залишити її відкритою, то читати текст починали чорти. Вони вселялися в слова тексту і все переплутували. У таке припущення важко повірити. Але вважалося, що у людини після цього втрачалися пам’ять, він забував, про що саме був цей текст. Всі припущення будувалися на мудрості народу.

открытая книга

Можливо цим застереженням страхали людей, щоб вони до книги ставилися дбайливо. Будь-яка прикмета народу мудра. На порожньому місці вона не виникає. Люди похилого віку, наприклад говорили, що той, хто залишає її відкритою позбудеться своєї пам’яті. Чи не буде нічого з прочитаного пам’ятати.

✔ Открой Секрет ➔   Чому в високосний рік не можна міняти роботу?

А може просто намагалися їх зберегти, знаючи що при сонячному світлі букви на сторінках вигоряли і втрачали колір. Текст ставав блідіше. І дійсно, книги світла промені сонця не переносять. Особливо якщо вони потрапляють прямо на текст. Тому що складові книги, папір, фарби вицвітають, потім жовтіють.

Сторінка втрачає вологість, стає сухою і ламкою. З дитинства прищеплювалася любов дитини до літератури. Бібліотека у кожної людини, хто їй користувався, викликає теплі спогади. Для кожного учня бібліотека була особливим місцем, куди він втік до перерву, щоб поміняти книгу.

Там були не тільки книги. А все періодичні журнали, газети, підручники. На стінах висіли правила. Зараз вони здадуться наївними, бо тепер кожен малюк або будинку, або дитячому саду міцно засвоїв, як треба поводитися з книгами, як їх треба любити.

На жаль, час, коли настільна книга була великою цінністю, пішло. Тепер все, що хочеш можна прочитати в електронній книзі і на інших носіях. Раніше дорослі зібрали домашні бібліотеки, кожна з них була дефіцитом. Треба було ще зуміти його придбати.

Бувало так, що черги убудовувалися до книгарень. Книги давали по записах, розподіляли на виробництві, все одно їх не вистачало. Зараз такі екземпляри можна побачити в букіністичних магазинах або тільки на «блошиному ринку». І то, тільки в більших містах.

✔ Открой Секрет ➔   Чому водохресну воду не можна ставити на підлогу?

Люди вміли їх берегти. Тому багато екземплярів, навіть дуже давні, дійшли наших часів. Раніше книжка могла стати дорогим подарунком. І кожна людина цим дорожив. Тепер книгу цінують не в кожній родині. Особливо там, де батьки мало заробляють. Є мультики по телевізору, ігри всякі – вони і служать розвагою для дитини. А чи правильно це?

Колись Сергій Капіца говорив приблизно так: що пройде якийсь час. Країна не побачить таку людину, яка захоче взяти в руки книгу. Але це буде вже зовсім інша країна, якій легко правити. Говорив він це у 2009 році, мова друкувалася в ЗМІ. До жалкую, його застереження збуваються. У деяких квартирах покупні книги відсутні. Є тільки певні електронні носії. Чого не можна сказати про дитячу літературу.

Адже кожна сім’я має дитину і готує його до школи, в першу чергу вчить його читати книги. Це радує!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *