Чомусь питання про те, чи можна жінці під час місячних ходити в церкву, викликає у православних священиків неоднорідну реакцію. Частина з них посилається на Старий Завіт, Книгу Левит 15.19. У ньому зазначено, що в подібні дні жінка вважається нечистою і повинна сидіти сім днів до очищення свого. Подібне ж є і у Другозаконнні 23:13. Інші православні священики, за прикладом Григорія Двоєслова, вважають, що головну роль несе духовна чистота. Тому поява в церкві під час місячних гріхом не вважається, і кожна жінка повинна вирішувати це питання для себе самостійно.
Церква заповітів
Не варто забувати, що в Новому Завіті, Матвій 9: 20-21 описується випадок, як Ісус, відчувши дотик жінки, яка страждає виділеннями 12 років, не дорікнув її. Він навпаки, підбадьорив, закликавши зміцнитися у вірі. Апостол Павло в посланні Римлянам, 14 говорить, що немає нічого нечистого в самому собі, крім того, що ти сам вважаєш нечистим. І ні в одному місці Нового Завіту не написано про нечистоту кровотечі.
Ходити або почекати?
Чому ж це питання до цього дня є таким актуальним? Можливо, це відбувається тому, що православні віруючі рідко самі читають Біблію. Перевага віддається за тлумаченнями, або прямими питаннями, звертатися до священикам. Як же виходить, що відповіді тих, хто, за службовим обов’язком, зобов’язаний в цьому чітко розбиратися, такі суперечливі?
- Заборона на відвідування церкви жінками з місячними часом грунтується на тому, що церква не є місцем кровопролиття. Саме тому жертви там відбуваються безкровні, так як пролиття крові опоганює святе місце. З цієї ж причини для причастя використовується червоне вино, яке символізує кров Христа. При пролиття же в церкві крові необхідно заново освячувати храм.
- У той же самий час в католицькій церкві подібне питання не варто. Там немає заборони присутності в храмі жінок з місячними. Тим більше, що засоби гігієни, такі як тампони і прокладки, виключають кровопролиття. Отже, даний стан не може розцінюватися для заборони відвідування церкви.
- У свою чергу, в Старому Завіті жінці з місячними заборонено не тільки ходити в храм. Їй взагалі заборонено торкатися до будь-кого, включаючи чоловіка. Крім того, до церкви заборонялося ходити жінці після пологів, 40 днів після народження хлопчика і 60 днів після народження дівчинки. В цей час вона теж вважалася нечистою жінкою. Разом з тим, якщо вникнути в питання глибше, то подібні заборони могли бути цілком обгрунтовані. У жаркому кліматі, в якому проживали іудеї, будь-яка інфекція була смерті подібна. Жінка ж під час місячних і після пологів досить вразлива в плані імунітету. Тому заборона відвідувати людні збіговиська в цей час цілком міг бути продиктований турботою про потомство і самій жінці, захищаючи її від інфікування.
Кому ще заборонявся вхід?
Слід зауважити, що в храм також заборонялося заходити людям з хворобами. Це та ж проказа, виразки, короста. Також заборона лежав на людях з будь-якими виділеннями, незалежно від статі, а також тих, хто напередодні торкався до мертвого тіла. Проте в цих заборонах також немає нічого містичного. Все тому, що рознощики подібних хвороб дуже навіть запросто могли дати поширення епідемій. Те ж саме і щодо мерців, діагностів в той час було зникаюче мало, а хороших діагностів не було взагалі, піди розберися, чому померла людина і не перекинеться його хвороба на того, хто обряджали небіжчика.
Старий Заповіт був написаний для напівграмотних племен, що жили у вкрай несприятливих умовах. І пояснювати їм щось, переконуючи і умовляючи, було вкрай складно. Якщо не сказати, неможливо зовсім, а часом і смертельно небезпечно. Можна було упустити просто дорогоцінний час. Тому тими, хто писав Закони, багато приписи були піднесені безапеляційним тоном, у вигляді обов’язкових постулатів.
Місячні – не вирок.
Ходити або не ходити в храм під час “звичайного жіночого”, як це звучить на мові Біблії, необхідно вирішувати самій жінці. Гріхом це не є ні в явному, ні в прихованому змісті. Приводом можуть бути тільки власні міркування, висновки і переваги.